Життя...

Цікава штука, - це земне життя,
Так хочеться по-справжньому прожити,
Щоб мати там, у небі, майбуття,
Де так чудово жити і любити.

Життя… життя вирує, та мине.
Все промине, як день оцей минає.
І смерть гряде, не обійде мене,
Але я віру у безсмертя маю.

Смерть не лякає, за якусь там мить
Плоть прахом стане, а душа – до Неба.
Наче пір’їнка, фіть, і відлетить,
Блаженній їй нічого більш не треба.

Щасливий я, що за своє життя
Пізнав Христа і примирився з Богом.
Що я тепер навік Його дитя
І, значить, маю в Ньому перемогу!