Життя, мій брат, не для забави.
Ти тільки глянь,- летять літа.
І те, що линуло до слави,
Тепер на спокій поверта.

Летять літа, летять невпинно,
То, тихий плес, то – буревій.
І біль у серці, плаче винне
За сон у вирії подій.

Радіти треба, що в зеніті
Яскраве сонечко сія,
Що маєм це Господнє літо,
Для слави Божої діянь!

Даруй нам, Боже, бути вірним,
На Ниві в жатві помагай,
Щоби могли з зерном добірним,
Співа ввійти в блаженний рай!

Бог дав життя не для забави,
Минає все, гряде кінець.
Але, чи матимеш ти право,
Мій брат, одержати вінець?